Шевчук Тетяна

Шевчук Тетяна

кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4856-4430

Анотація

У статті йдеться про особливості реалізації масштабного антропологічного проєкту, ініційованого 1915 року Австрійською академією наук, що, зокрема, передбачав фонографічну фіксацію зразків усного мовлення військовополонених різних національностей, які воювали на боці російської імперії: вірмен, євреїв, латишів, литовців, росіян, українців, грузинів та ін. У 2018 році ці аудіозаписи, що понад століття зберігаються в Архіві фонограм Австрійської академії наук, було введено в науковий обіг: розшифровано й транслітеровано латиницею. Серед них – зразки фольклорної культури українців, зафіксовані від 17 інформантів з восьми губерній тогочасної російської імперії: Чернігівської, Київської, Харківської, Полтавської, Херсонської, Катеринославської, Волинської та Воронезької. З-поміж переліку населених пунктів, звідки походили українські інформанти, натрапляємо на сумно­звісні назви вже нинішньої, російсько-української, війни: Оленівка, Бахмут (Донецька обл.), Куп’янськ (Харківська обл.). Записи здійснювалися впродовж липня – вересня 1915 року та в 1916 році в таборах для військовополонених м. Фрайштадта (Австрія), м. Райхенберга (нині – Ліберець, Чеська Республіка) та у віденському шпиталі. Їх ініціатором був відомий австрійський антрополог Рудольф Пех (Rudolf Pöch) (1870–1921), уродженець Тернополя. Йому допомагали віденський лінгвіст Ганс Поллак (Hans Pollak) (1885–1976) та український мовознавець і фольклорист Іван Панькевич (1887–1958), випускник Віденського університету. Ці дослідники з допомогою фонографа зафіксували фольклорні тексти різних жанрів: козацькі молитви, пісні літературного походження, казки (про тварин і новелістичні), анекдоти, оповіді про календарні звичаї літнього цик­лу (зокрема, про жіночий ритуальний обід під назвою «брикси») та сновидіння. Особливістю цих текстів є трансформація пісенних наративів у прозові. Вони є цінним польовим матеріалом не лише для фольклористів, а й для істориків та мовознавців. Аудіозаписи, здійснені від українських військовополонених, входять до історичної колекції 1899–1950 років Архіву фонограм Австрійської академії наук та внесені до реєстру документальної спадщини ЮНЕСКО «Пам’ять світу» / «Пам’ять людства».

Ключові слова: військовополонені, Перша світова війна, українці, фольклор, аудіозаписи.

Джерела та література

1. Адріанова-Перетц В. Полтавські прислів’я в записах 1850-х років. Етнографічний вісник. Київ, 1926. Кн. 3. С. 148–153.
2. Зілинський О. Іван Панькевич як фольклорист. Зілинський О. Вибрані праці з фольклористики : у 2 кн. Кн. 1. / [голов. ред. Г. Скрипник, упоряд. М. Мушинка]. Київ, 2013. С. 23–33.
3. Івченко Іван. CD 2:19. Liebl Christian – Lechleitner Gerda – Remmer Ulia (eds.). Recordings from Prisoner-of-War Camps, World War I Russian-Ukrainian Recordings / Reihe: Tondocumente aus den Phonogrammarchiv, Band: Series 17/3 / Reihe: Gesamtausgabe der Historischen Bestande 1899–1950, Band: 17/3 / Reine: OEAW PHA CD, Band: 43/Verlag: VÖAW / Erscheinungsjahr: 2018. ISBN 13: 978 – 3-7001 – 8228 – 3/ Format: 2 Audio – CDs.
4. Москаленко Л. Полинь, голос, в Україну. (за матеріалами фонозаписів українських військовополонених часів Першої світової війни в Австрії). Діалог мов – діалог культур. Україна і світ. IХ Міжнародна наукова інтернет-конференція з україністики / Dialog der Sprachen – Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht, München 1–4 November, 2018. München, 1919. S. 122–135.
5. Мушинка М. Іван Панькевич – співзасновник товариства «Просвіта» на Закарпатській Україні. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Зб. наук. праць. Львів, 2010. Вип. 19. С. 577–582.
6. Панькевич І. Українські говори Підкарпатської Руси і суміжних областей. Ч. I. Звучня і морфологія. Прага, 1938. 555 с.
7. Семиженко А. [Інтeрв’ю] Микола Мушинка: «То який же я “русский“, коли моя мама тієї мови не розуміє, а при Шевченку плаче?» Локальна історія. 2022. URL : https://localhistory.org.ua/texts/interviu/mikola-mushinka-interview/ (дата звернення 21.09.2023).
8. Спогади про Тараса Шевченка / упоряд. і приміт. В. С. Бородіна і М. М. Павлюка ; передм. В. Є. Шубравського. Київ, 1982. 547 с.
9. Харчук Р. Шевченко, його читачі й нечитачі у ХIХ столітті. Київ, 2021. 267 с.
10. Щурат В. З життя і творчости Тараса Шевченка. Львів, 1914. 68 с.
11. Evans A. D. Anthropology at War: World War I and the Science of Race in Germany. Chicago, 2010. 293 p. DOI: https://doi.org/10.7208/chicago/9780226222691.001.0001.
12. Scheer M. Captive Voices: Phonographic Recordings in the German and Austrian Prisoner-of-War Camps of World War. R. Johler, Ch. Marchetti, M. Scheer (eds.). Doing Anthropology in Wartime and War Zones: World War I and the Cultural Sciences in Europe. E-Book, 2010. Р. 297–310. DOI: https://doi.org/10.1515/9783839414224-014.
13. Scheer M., Marchеtti Ch. and Johler R. «A Time Like No Other»: The Impact of the Great War on European Anthropology. Doing Anthropology in Wartime and War Zones: World War I and the Cultural Sciences in Europe. Еds. R. Johler, Ch. Marchetti, M. Scheer. Bielefeld, 2010. P. 9–26. DOI: https://doi.org/10.14361/transcript.9783839414224.9.
14. Uther H.-J. The Types of International Folktales: A Classification and Bibliography Based on the System of Antti Aarne and Stith Thompson. Helsinki, 2004. Рart. I–III.