МУШКЕТИК ЛЕСЯ 2024

Повернутись до журналу
Завантажити публікацію
Автори публікації: МУШКЕТИК ЛЕСЯ 
Стор.: 3–35.
УДК: 398(=16):167](439)“195/202”
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5958-0044
DOI: https://doi.org/10.15407/slavicworld2024.23.003
Бібліографічний опис: Мушкетик, Л. (2024) Дослідження фольклору слов’янських нацменшин Угорщини в кінці ХХ – на початку ХХІ століття. Слов’янський світ, 23, 3–35.
Надійшло 17.09.2024
Рекомендовано до друку: 10.12.2024

Мушкетик Леся

докторка філологічних наук, членкиня-кореспондентка НАН України, провідна наукова співробітниця відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

 

ДОСЛІДЖЕННЯ ФОЛЬКЛОРУ СЛОВ’ЯНСЬКИХ НАЦМЕНШИН УГОРЩИНИ В КІНЦІ ХХ – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

 

Анотація/ Abstract

Вивчення народної культури, фольклору національних спільнот власної країни є давньою традицією в Угорщині, а починаючи від 50–70-х років ХХ ст., воно виходить на нові організаційні та дослідницькі рівні, включно з діяльністю Академії наук Угорщини, Угорського етнографічного товариства, Етнографічного музею в Будапешті, місцевих музеїв, архівів, університетів. Нині на території країни нараховують 13 нацменшин, найчисленніші з них – циганська, німецька, румунська, далі йдуть словацька, українська, хорватська, болгарська, польська, русинська та ін.

Актуальність статті зумовлена комплексом проблем, пов’язаних із питаннями спільного проживання, комунікування різноманітних спільнот у глобалізованому світі, їхньою самоідентифікацією, збереженням власної мови й культури, національних традицій.

Мета та завдання дослідження – окреслення основних тенденцій розвитку славістичної фольклористики в Угорщині в кінці ХХ – на початку ХХІ ст., а саме в середовищі нацменшин; розгляд основних етапів цього процесу, фіксації, публікації та дослідження фольклору слов’ян, основної тематики та проблематики, діяльності окремих учених та інституцій тощо.

У розглядуваний період в Угорщині триває збирання фольклору та етнографії. Зібраний матеріал частково оприлюднено у вигляді науково-популярних і наукових збірників, посібників, підручників, репертуарного матеріалу та ін. На основі цих відомостей здійснюють подальші студії, відтак широке висвітлення отримала народна культура найчисленніших слов’янських спільнот країни. Найбільше уваги дослідників привертає обрядовий фольклор, переважно народного календаря; також отримали висвітлення ліричні пісні, балади, прозові жанри – казки, перекази, легенди тощо. Дослідження є різноплановими, можуть охоплювати окремі регіони, місцевості, села, а також групу жанрів чи окремі жанри, теми, сюжети, персонажів тощо. У зв’язку із цим виникають і такі аспекти розгляду, як роль фольклору в національній культурі, проблеми національної ідентифікації, популяризації, збереження та оновлення народних традицій, історизму уснопоетичної творчості, фольклоризму та фольклоризації.

У країні від 1975 року систематично публікують спеціальні щорічники – двомовні збірки досліджень (як загальні, так і по окремих національностях), проведено низку міжнародних конференцій, триває активне співробітництво з країнами основного етносу.

Ключові слова: Угорщина, слов’янські нацменшини, фольклор, збирання, вивчення, жанри, теми, історизм, взаємовпливи.

 

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

  1. Мушкетик Л. Славістичні студії в Угорщині: історія та сучасний стан. Київ : ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2014. 400 с.
  2. Кріза І. Угорський король Матяш в усній народній творчості Закарпаття. Народна творчість та етнографія. 2005. № 2. С. 60–65.
  3. Begovácz R. Lakodalmi szokások a Drava menti horvátoknál. Válagotás a magyarországi nemzetiségek néprajzi köteteiből. 1996. 1. P. 95–115.
  4. Begovácz R. Temetés és vele kapcsolatos szokásai a Drava menti horvátoknál. Etnografija Нrvata u Mađarskoj. 1996. 3. P. 131–142.
  5. Diószegi Zs., Barna G. Komlóskai mondák. Herman Ottó Múzeum Közlöményei. 1981. 10. P. 280–295.
  6. Eperjessy E. Kissebségek néprajzi kutatásai Magyarországon (1980–1990). A IV Békéscsabai Nemzetközi Néprajzi Nemzetiségkutató Konferencia előadásai. Budapest; Békéscsaba; Debrecen, 1991. P. 152–162.
  7. Eperjessy E. Kölcsönhatások vizsgálata egy magyar-horvát vegyes település hiedelemvilágának tükrében. A VI Békéscsabai Nemzetközi Néprajzi Nemzetiségkutató Konferencia előadásai. Budapest ; Békéscsaba, 1998. P. 139–149.
  8. Eperjessy E. Lakodalmi ritusok és dramatikus játékok egy vegyes etnikumú régióban. Válogatás a magyarországi nemzetiségek köteteiből. 2000. 3. P.11–71.
  9. Еperjessy E. / összeál. Archaikus horvát, szerb, szloven népi imádságok és énekek. Etnografija Južnih Slavena u Mađarskoj. 1993. 10. 216 p.
  10. Eperjessy E. A szentgotthárdi csata emléke a magyarországi szloven néphagyományokban. Válogatás a magyarországi nemzetiségek köteteiből. 1996. 1. P.181–207.
  11. Eperjessy E. «Tánc a cerefa alatt» – Lakodalmi ritusok és dramatikus játékok a mura menti és a nyugat-somogy megyei kaj-horvátoknál. Etnografija Нrvata u Mađarskoj. 7. 2000. P. 13–80.
  12. Fehér Z. Sakupljanie pripovjedaka u Bacinu. Etnografija Južnih Slavena u Mađarskoj. 1982. № 5. P. 56–78.
  13. Frankovics Gy. A kovács szerepe a szerb, a horvát és a magyar néphagyományban, valamint interetnikus kapcsalatai. Etnografija Srba u Mađarskoj. 1999. 2. P. 7–40.
  14. Frankovics Gy. / ured. Ljub’ me, diko, al’ neka s veèera… : beæarci Hrvata u Maðarskoj. Pécs : Frankovics Bt., 2002. 179 p.
  15. Frankovics Gy. Mitikus lények a Drava menti horvátoknál. Etnografija Južnih Slavena u Mađarskoj. 1990. 9. P. 168–196.
  16. Frankovics Gy. Mitopoetska i ina slika balada Mađarskih Hrvata. Etnografija Нrvata u Mađarskoj. 1997. 4. P. 111–133.
  17. Frankovicz Gy. /összeál. Krikus-Krakus: pučke usmene erotične, šaljive, biblijske i životne pripovijetke iz Podravine u Mađarskoj. Pecs, 1999. 178 p.
  18. Frankovics Gy. / összeál. Taši, taši, tanana!: dječje igre, pjesme, brojalice, uspavanke, brzalice i rugalice. Pécs, 1994. 166 p.
  19. Frankovics Gy. / összeál. Boj pod Sigetom opjevali su i Slovaci. Budapest, 2006. 314 р.
  20. Frankovics Gy. Parasztbiblia. Etnografija Нrvata u Mađarskoj. 1994. 1. P. 127–138.
  21. Grin I. Délkelet magyarországi szerb népdalok. Válogatás a magyarországi nemzetiségek néprajzi köteteiből. 1996. 1. P. 207–236.
  22. Gyivicsán A. Anyanyelv, kultúra, közösség: A magyarországi szlovákok. Budapest, 1993. 343 p.
  23. Gyivicsán A. A folklór változó szerepe a magyarországi szlovákok kulturális rendszerében 1945 után. Folklór és tradíció. Budapest, 1987. 4. P. 30–47.
  24. Gyivicsán A. A nemzetiségi-etnikai kultura folklorisztikai kutatása. Národopis Slovákov u Mad’arsku. 1994. 10. P. 35–45.
  25. Gyivicsán A. Nyelvi dualitás és tartalmi párhuzamok a magyarországi szlovákok közösségi szokásaiban. A III Békéscsabai Nemzetközi Néprajzi Nemzetiségkutató Konferencia előadásai. Budapest; Békéscsaba, 1986. P. 187–196.
  26. Gyivicsán A. A nyelvszigeti kultúra néhány kérdéséról (a magyarországi szlovák példáján). Nyelvi Latóhatár. 2001. 2. P. 63–71.
  27. Kapovics M. A nyugat magyarországi Und szokásai és hagyományoi. Etnografija Нrvata u Mađarskoj.1999. 6. P. 115–131.
  28. Kiss M. Affinitás és helycsere a szokásköltészetben. Néprajzi tanulmányok Dankó Imre tiszteletére. Debrecen, 1982. P. 515–518.
  29. Kiss M. Délszláv szokások a Duna mentén. Budapest, 1988. 265 р.
  30. Кіss М. А magyarországi dészlávok folklórkutatásának áttekintése. Budapest, 1977. 119 р.
  31. Kiss M. A százhalombattai szerbek naptári ünnepei. Etnografija Srba u Mađarskoj. 1997. 1. P. 13–24.
  32. Kiss J. Egyházi ünnepek és népszokások a komlóskai ruszinoknál (a husvét). Tanulmányok a hazai bolgár, görög, lengyel, örmémy, ruszin nemzetiség néprajzáról. 1998. 1. P. 153–175.
  33. Krupa A. A Békés megyében élő szlovákok népi prozája – mint tradicionális szokások és hiedelmek megőrzője. A II Békéscsabai Nemzetközi Néprajzi Nemzetiségkutató Konferencia előadásai. Békéscsaba, 1981. Nо3. P. 590–605.
  34. Krupa A. A délkelet-magyarországi szlovákok hiedelemvilága. Debrecen, 1987. 432 p.
  35. Krupa A. A jeles napok mai ismerete a nyíregyházi szlovákoknál. Národopis Slovákov v Mad’arsku. 1997. 13. P. 27–53.
  36. Krupa A. Jeles napok az oroszlányi szlovákoknál. Národopis Slovákov v Mad’arsku. 1996. 12. P. 26–45.
  37. Krupa A. A magyarországi szlovákok folklórkutatásának eredményei. Budapest, 1979. 422 р.
  38. Krupa A. / összeál. Kalendarne obyčaje I. Jesen – Predvianocne ozdobie. Békéscsaba, 1996. 325 р.; Kalendarne obyčaje II. Vianoce – Nove Rok – Nri krale.Békéscsaba, 1997. 312 р.; Kalendarne obyčaje III. Predjarie, Jar – Letо – Dni v tedni. – Békéscsaba, 1998. 357 р.
  39. Krupa A. Zsofka néni mesei. Budapest; Békéscsaba, 1984. 248 р.
  40. Kriza I. Közös tendenciák és önnáló fejlődés a Duna menti népek folklórjában. Etnografija Нrvata u Mađarskoj. 1996. 3. P. 22–37.
  41. Mandics M. A csávolyi bunyevác horvátok télkőzepi szakásai és hiedelmei. Etnografija Нrvata u Mađarskoj. 1997. 4. P. 86–99.
  42. Sasvari L. Ruszin hagyományok görög katolikusságunk néprajzban. Budapest, 1996. 104 p.
  43. Szabóné Marlok J. Etnokulturális változások Pilisszentkereszten a kalendáris és lakodalmi szokások tükrében. Národopis Slovákov v Mad’arsku. 1993. 9. P. 45–71.
  44. Szojka E.; Vizin A. Kraljice – a bajai bunyevácok pünkösdi királynő járása. Etnografija Нrvata u Mađarskoj. 1994. No 1. P. 55–71.
  45. Újházi K. Soskút népi élete. Národopis Slovákov v Mad’arsku. 1993. 9. P. 153 –175.
  46. Zsilák M. A pilisiregió népi imádságai. Národopis Slovákov v Mad’arsku. 2001. 17. 59–67.