Головатюк Валентина

Повернутись до журналу
Завантажити публікацію
 
Автори публікації: Головатюк Валентина
Стор.: 151–162.
УДК: 398(811.161.2):81’276.6(811.162.1)Лес
DOI: https://doi.org/10.15407/slavicworld2022.21.151
Бібліографічний опис: Головатюк, В. (2022) Фольклор польсько-українського пограниччя в студіях Михайла Лесіва (до 95‑річчя з дня народження). Слов’янський світ, 21, 151–162.
Надійшло 18.08.2022
Рекомендовано до друку: 13.12.2022

Головатюк Валентина

кандидатка філологічних наук, наукова співробітниця відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольк­лористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8845-3909

Анотація

В основі статті – огляд публікацій українського фольклору польського вченого Михайла Лесіва (1928–2016), який відомий передусім як славіст, діалектолог. Він є автором наукових праць з історії та культури мови. Значне місце в науковому доробку вченого посіли студії, присвячені фольклору, міжетнічним контактам, фольклорним аспектам мовної взаємодії на польсько-українському пограниччі. Йому належать розвідки, що репрезентують фольклорні матеріали з Люблінщини та Підляшшя. У 50‑х роках ХХ ст. М. Лесів, збираючи діалектний матеріал, принагідно фіксував усну словесність від жителів подільського села Стара Гута Бучацького повіту, які в 1945–1946 роках були переселені на територію західних воєводств Польщі в села Щецинського воєводства (тепер – Західнопоморське воєводство). Зібраний фактичний матеріал було опубліковано в низці розвідок дослідника. Спільне проживання впродовж століть відбилося на фольклорі обох етносів. Українська усна словесність стала невід’ємною частиною духовної культури поляків, які увібрали до свого мовлення ряд системних прикмет місцевих говірок та український фольклор. Характеризуючи ситуацію побутування фольклору на польсько-українському пограниччі, учений дійшов висновку, що твори усної словесності частково продовжували функціонувати серед людей зі свідомою належністю як до польського, так і до українського народу, і ця творчість могла мати мовну форму польську, українську й навіть мішану. Незалежно від того, якою мовою виконувалися фольклорні тексти, вони ставали власністю і спільним набутком пограничного культурного простору. Побутування лінгвістично змішаних фольклорних текстів є однією з основних зовнішніх відмінних ознак, що визначає специфічну самобутність культури польсько-українського порубіжжя. Фольклорна двомовність була наслідком запозичення, а також фактом двостороннього перекладу творів, де певні речення, фрази чи окремі слова зберігалися в оригінальному виконанні.

Ключові слова: польсько-українське пограниччя, український фольклор, фольклорна двомовність, взаємовпливи.

Джерела та література

  1. Гриценко П., Рябець Л. Подвижник українсько-польського єднання професор Михайло Лесів. Українська мова. 2016. № 3. С. 165–169.
  2. Грицков’ян Я. Михайло Лесів. Наше слово. 2016. № 35. URL : https://nasze-slowo.pl/mihaylo-lesiv-03-05-1928-15-07-2016/.
  3. Лесів М. Гаївки у польському селі Гута-Стара колишнього Бучацького повіту. Українська мова і література: історія, сучасний стан, перспективи розвитку. Науковий щорічник. Тернопіль, 1999. С. 274–279.
  4. Лесів М. До історії популяризації знань про українську мову в Польщі у 1960–1970 роках. Михайло Лесів. Мова, фольклор, література польсько-українського пограниччя / відп. ред., упоряд., передм. Р. Радишевський. Київ : Талком, 2017. Вип. ХХ. С. 105–109.
  5. Лесів М., Ігнатюк І. Історичні пісні з Підляшшя. Український календар 1972. Варшава, 1972. С. 320–323.
  6. Лесів М. Із польсько-українських фольклорних взаємин (на матеріалах польського села Стара Гута). Народна творчість та етнографія. Київ, 1961. Кн. І. С. 94–97.
  7. Лесів М. Мова, фольклор, література польсько-українського пограниччя / відп. ред., упоряд., передм. Р. Радишевський. Київ : Талком, 2017. Вип. ХХ. 735 с.
  8. Лесів М. Про взаємопроникнення проявів мовної культури на етнічному пограниччі. Українсько-польські літературні контексти доби бароко. Київські полоністичні студії. Київ, 2004. Т. 6. С. 502–507.
  9. Лесів М. Фольклорні записи з Люблінського воєводства. Український календар 1970. Варшава, 1969. С. 77–80.
  10. Мельник М. Професор Михайло Лесів. Наше слово. № 18. 2013. 05 травня. URL : https://nasze-slowo.pl/profesor-mihaylo-lesiv/.
  11. Радишевський Р. Українсько-польський мовний діалог у студіях Михайла Лесіва. Лесів М. Мова, фольклор, література польсько-українського пограниччя / відп. ред., упоряд., передм. Р. Радишевський. Київ : Талком, 2017. Вип. ХХ. С. 9–27.
  12. Bartmiński J. Laudacja na 70‑lecie Profesora Michała Łesiowa. 75‑lecie urodzin Profesora Michała Łesiowa. Dorobek naukowo-dydaktyczny i działalność społeczna. Lublin ; Łuck, 2003. S. 13–20.
  13. Łesiów M. Folklor pogranicza polsko-ukraińskiego. Literatura ludowa i literatura chłopska: materiały z ogólnopolskej naukowej sesji folklorystycznej. Lublin, 1977. S. 173–194.
  14. Łesiów M., Bartmiński J. Kolędy na pograniczu polsko-ukraińskim. Chrześcijański Wschód a kultura polska / red. R. Łużny. Lublin, 1989. S. 229–251.