Єфремова Людмила

Повернутись до журналу
Завантажити публікацію
 
Автори публікації: Єфремова Людмила
Стор.:  39–61.
УДК: 398.831:398.332.4:784.67](477.65)
DOI: https://doi.org/10.15407/slavicworld2022.21.039
Бібліографічний опис: Єфремова, Л. (2022) Впливи регіонально-культурних зламів і міграційних процесів на дитячий та зимовий календарно-обрядовий пісенний фольк­лор Кіровоградщини. Слов’янський світ, 21, 39–61.
Надійшло 11.10.2022
Рекомендовано до друку: 13.12.2022

Єфремова Людмила

докторка мистецтвознавства, провідна наукова співробітниця відділу музикознавства та етномузикології Інституту мистецтвознавства, фольк­лористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6272-5435

Анотація

Кіровоградська область, утворена 1939 року, розташована в центральній частині України, на правому березі Дніпра. Південний центр України, зокрема територія Кіровоградщини, був заселений досить пізно, у ХVІІ–ХVІІІ ст. Конгломерація східноподільського, центральноукраїнського та наддніпрянського співу утворила тут специфічну фольклорну зону. Переселенці з північних і західних земель також привнесли на ці території ще добре збережені фольклорні традиції. Вони утворили тут своєрідну маргінальну культуру, яка визначається низкою характерних ознак у фольклорній творчості краю. Розглянемо їх на матеріалі дитячого та зимового календарно-обрядового фольклору.

На Кіровоградщині зафіксовано лише окремі варіанти давніх колисанок, у решті переважають колискові пісні східного типу, хоча є також і західні, записані переважно від переселенців. Давні колискові з подільської частини Кіровоградської області мають синкопований наспів західного типу. Колискові пісні Кіровоградщини східного типу відрізняються текстовим та мелодичним розмаїттям.

З мелодичного боку колискові пісні східного типу належать переважно до розспівано-речитативного типу. У мелодиці переважає повторення однієї поспівки-формули висхідно-низхідного типу, що своєю монотонністю сприяє заколисуванню дитини. У записах східних колисанок від переселенки із Чорнобильської зони Житомирської області спостерігаємо істотне мелізматичне збагачення формульних інтонацій. У західних, подільських районах Кіровоградщини зразки дитячого фольклору відрізняють діалектні особливості мови.

Публікації та сучасні експедиційні записи дитячих колядок і щедрівок свідчать про поширення на території області таких пісень, як: «Колядниця, колядниця», «Щедрівочка щедрувала». Особливого поширення набули дитячі пісні-засівалки. З північних регіонів у них привнесені мотиви «ходіння Іллі на Василя», який носить чарівну житяную паву (пугу).

Історична ситуація на Кіровоградщині, а частково й культурна політика минулого століття згубно вплинули на побутування тут зимового календарно-обрядового пісенного фольклору. У краї зафіксовано лише поодинокі зразки світських колядок та щедрівок, водночас більше збереглися в церковному й народному вжитку зимові співи євангельської тематики.

Загалом колядково-щедрівковий репертуар Кіровоградщини більшою мірою зберігся в західних, подільських районах, де переважають колядки, та лише фрагментарно, набагато скромніше, у центральній частині області, де переважають щедрівки. Особливостями фольклорної традиції краю, як це ми спостерігали на прикладах записів дитячого та зимового календарно-обрядового пісенного фольклору через його пограничне розташування між наддніпрянською, степовою та подільською зонами, є схильність носіїв народних пісень до численних контамінацій різних типів. Збагачення пісенного фольклору Кіровоградської області привнесли переселенські хвилі різних часів, починаючи від епохи інтенсивного заселення краю до сучасних процесів переселення через природні причини, техногенні катастрофи та воєнні дії. Завдяки записам експедицій проекту «Баба Єлька» протягом 2018–2023 років можна спостерігати особливості функціонування пісенного фольклору краю в найновіші часи.

Ключові слова: Кіровоградщина, маргінальна культура, регіональні дослідження, дитячий фольклор, календарно-обрядові пісні, колядки, щедрівки, публікації, збирачі.

Джерела та література

  1. Єфремова Л. О. Частотний каталог українського пісенного фольклору : в 3 ч. Київ : Наукова думка, 2009. Ч. 1 : Опис. 2009. 720 с.
  2. Конощенко А. Українські пісні. З нотами. ІІІ сотня. Київ : Вік, б. р.
  3. Народні пісні: Записи Людмили Єфремової. Київ : Наукова думка, 2006.
  4. Народні пісні Сумщини (з колекцій збирачів фольклору) / упоряд. та вступ. статті Л. О. Єфремової ; НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ : Юстон. [У друці].
  5. Народні пісні Чернігівщини (з колекцій збирачів фольклору) / упоряд. та вступ. статті Л. О. Єфремової ; НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ : Логос, 2015.
  6. Ой ти, просо-волото: Українські народні пісні у записах Надії Данилевської та Миколи Ткача / упоряд. Надія Данилевська. Ніжин : Аспект-поліграф, 2008
  7. Терещенко О. Великоднє христування з Підлісного: текст і контекст. Кіровоград, 2011.
  8. ТерещенкоО. Історія та звичаї села Хведварь у розповідях і піснях Марії Кузьменко. Київ, 2012.
  9. ТерещенкоН., Терещенко О. Стародавні пісні степової України та східного Поділля. Кіровоград, 1998.
  10. ТерещенкоН. Стародавні пісні передстепової України та східного Поділля. Зош. 2. Посібник з предмету «Музичний фольклор». Кропивницький, 2018.
  11. Фольклорні записи експедицій проекту «Баба Єлька», керівник С. В. Буланова (Гречанюк), нотації Л.О. Єфремової.
  12. Архівні наукові фонди рукописів та фонозаписів ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України.