АЙДАЧИЧ ДЕЯН 2023

Повернутись до журналу
Завантажити публікацію
Автори публікації: АЙДАЧИЧ ДЕЯН 
Стор.: 79–97.
УДК: 821.10.01/04.16
ORCID ID: 0000-0002-4098-4660
DOI: https://doi.org/10.15407/slavicworld2023.22.079
Бібліографічний опис: Айдачич, Д. (2023) Вербальні маркери мови ворожнечі слов’янських народів у стані військового протистояння. Слов’янський світ, 23,
Надійшло 15. 10. 2023
Рекомендовано до друку: 13.12.2023

АЙДАЧИЧ ДЕЯН – професор, PhD, Інститут класичної філології та славістики, філологічний факультет (Гданськ, Польща).

Вербальні маркери мови ворожнечі слов’янських народів у стані військового протистояння

 

Анотація / Abstract

Вихідним пунктом аналізу специфічних ознак мови ворожнечі, на думку автора, є відмінності в межах особистих і групових конфліктів: з одного боку, це риси мовлення агресора, який має на меті приховати своє насильство або виправдати його шляхом погроз чи мотивувань засадами справедливості, з іншого, – мовлення жертви, вороже налаштування якої є результатом непідробних страждань.

Аналіз джерел. Наші приклади мови ворожнечі було залучено з інтернет-джерел. Академічна література, використана в цьому тексті, включає основоположну книгу Віктора Клемперера «Мова Третього Райху. Нотатки філолога» (1947), а також культурно та етнолінгвістично орієнтовані лінгвістичні дослідження. Мета і завдання статті – аналіз мови ворожнечі в назвах і виразах, де йдеться про зв’язок з нацизмом, на прикладах збройних конфліктів слов’ян. Зокрема, окреслено засади засудження нацизму та нацистів після Другої світової війни, проте вказано відмінності у ставленні до тоталітарної ідеології, відповідно у Східному та Західному блоках, згідно з якими комуністичні партії часів існування соціалізму свідомо виключали комунізм з ідеологій, що призвели до масових злочинів. Нами проаналізовано лексику, пов’язану з нацизмом, що вживалася і вживається стосовно ворогів у військових конфліктах слов’ян: хорватів і сербів у середині 1990‑х років, українців і росіян – від 2022 року. У студії наведено приклади такої лексики з російської та української, сербської та хорватської мов: бандерівці, денацифікація, рашизм, путлер, четники, усташі. Викликана ідеологічними постулатами ненависть стає частиною політичних і військових дій, виявляється в різних формах мови ворожнечі. У статті згадано лінгвістичні методи, які, на думку автора, можуть бути корисними в застосуванні міждисциплінарних підходів до розгляду даної тематики.

Ключові слова: нацизм, образи, мова ворожнечі, нацисти, рашисти, бандерівці, четники, усташі, лінгвістичні підходи.

Джерела та література

  1. 1. Бартмињски J. Језик – Слика – Свет. Етнолингвистичке студије / Приредио Д.Ајдачић, превела М.Бјелетић. Београд : Slovo Slavia, 2011.
  2. ОташевићЂ. Нове речи с презименом ‘Путин’ у основи у српскомјезику. Новоречје. 2023. Бр. 8. С. 76–104.
  3. Эпштейн М. «Расступайся, Орда идет!» Философ об истоках российской агрессивности. URL: https://www.severreal.org/a/filosof-ob-istokah-rossijskojagressivnosti/31748682.html (дата звернення: 25. 01. 2023).
  4. Эпштейн М. Шизофренический фашизм. Заметки о природе происходящего. URL: https://www.facebook.com/mikhail.epstein (дата звернення: 25. 01. 2023).
  5. Ajdačić D., Nepop‑AjdačićL. Środki językowe służące integracji grup awangardowych (naprzykładzie manifestów słowiańskich), Perswazja językowa w różnych dyskursach / Red. Ż. Sładkiewicz, A. Klimkiewicz, K. Wielądek. Gdańsk : Wydawnictwo Uniwersyteta Gdańskiego, 2021. Tom. 5. S. 102–113.
  6. Bystroń J. S. Megalomania narodowa. Warszawa: Towarzystwo Wydawnicze «Rój», 1935.
  7. Czerwiński M. «Faszyzm, antyfaszyzm: językowe praktyki w konstrukcji dyskursów o Niezależnym Państwie Chorwackim we współczesnej historiografii». Prace Komisji Środkowoeuropejskiej. Kraków, 2006. 14. S. 103–126.
  8. Klemperer V. LTI Lingua Tertii Imperii: Notatnik filologa/ przełożył i przypisami opatrzył J. Zychowicz. Warszawa : Młodzieżowa Agencja Wydawnicza, 1989. URL : https://archive.org/details/KlempererVictorLTINotatnikFilologa/page/n2/mode/1up (дата звернення: 05.02.2023).
  9. KristevaJ. Étrangers à nous-mêmes. Paris : Fayard, 1988.
  10. Riabchuk M.Putin’s «Ukraine». A Brief History of a Disastrous Obsession. War saw East European Review. 2022.12. P. 33–58. URL: https://www.academia.edu/113250377/Putins_Ukraine_A_brief_Histoty_of_a_Disastrous_Obsession 25.01.2024 (дата звернення: 05. 02. 2023). DOI: https://doi.org/10.61097/22992421/WEERXII/2022/33-57.
  11. Szczepanik K., Wilamowski J. «Ustaszeiseparatyzm chorwacki: przyczynekdobadań nad chorwackim ruchem nacjonalistycznym». Przegląd Historyczny. 1983. 74/1. S. 75–95.

Переклад із сербської Мирослави Карацуби