ДАНИЛЕНКО ЛЮДМИЛА 2025 №5

ДАНИЛЕНКО ЛЮДМИЛА

докторка філологічних наук, професорка кафедри слов’янської філології Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна).

Анотація / Abstract

У статті досліджено мовну репрезентацію традиційних уявлень про жінку на межі зміни її соціального статусу – від дівочості до заміжжя – засобами фразеології і пареміології чеської та української мов. Аналіз ґрунтується на матеріалі найбільших національних фразеологічних і паремійних словників. Методологічною основою дослідження є міждисциплінарна парадигма, яка охоплює культурологічний, етнолінгвістичний, семіотичний, когнітивно-семантичний та гендерний підходи. Враховуючи зростаючу увагу до гендерної проблематики в сучасній гуманітаристиці, акцентовано на тому, що образ дівчини, нареченої, дружини – це культурний код, який в етнолінгвістичному аспекті презентує соціальні, моральні, ритуальні, сакральні, родинні, трудові смисли.

Актуальність дослідження полягає в порівняльному аналізі фразеологічної і паремійної семантики фразеологізмів двох слов’янських мов різних груп – східної і західної. Вперше проаналізовано способи мовної інтерпретації поведінкових і морально-етичних норм у різних традиційних слов’янських культурах. У роботі запропоновано класифікацію матеріалу за тематичними групами: 1. Дівчина як потенційна наречена. 2. Норма і вихід за норму: відхилення, старість. 3. Шлюбна мрія дівчини та календарний код весілля. 4. Семантика дії: шлюб як трансформація. 5. Гендерна асиметрія шлюбних образів. 6. Амбівалентність фемінного коду: жінка як дар чи тягар. 7. Контрастна шлюбна символіка: розквітнути – зів’янути. 8. Роль жінки після шлюбу: господиня, невістка. Дослідження демонструє спільні етнокультурні константи в українській і чеській мовах, а також специфічні мовні маркери національного менталітету, які фіксують соціальні очікування, нормативність і гендерну рольову поведінку жінки у шлюбному дискурсі. Перспективу подальших досліджень вбачаємо в динаміці образу жінки в сучасній фразеології та пареміології як результаті співіснування або конфлікту з традиційними моделями під впливом соціокультурних змін.

Ключові слова: етнолінгвістика, народні традиції, мовна картина світу, фразеологія, пареміологія, українська мова, чеська мова, образ жінки, шлюб, гендер, фемінний культурний код, стереотип.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА
1. Боплан Г. Л. де. Як відбувається весілля. Опис України / пер. з фр. Я. І. Кравця, З. П. Борисюк. Київ, 1990. С. 78–83.
2. Борисенко В. К. Весільні звичаї та обряди на Україні : Історико-етнографічне дослідження. Київ : Наукова думка, 1988. 189 с.
3. Весілля : у 2 кн. / упоряд., авт. прим. М. М. Шубравська ; упоряд. нот. О. А. Правдюк ; АН УРСР, Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського. Київ : Наукова думка, 1970. Кн. 1. 451 с. Кн. 2. 478 с.
4. Вовк Х. Студії з української етнографії та антропології. Київ : Мистецтво, 1995. 336 с.
5. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. Кн. 2. Київ : Оберіг, 1991. 442 с.
6. Григоренко Т. В. Етнографічна лексика і фразеологія у складі української літературної мови : монографія. Умань : ПП Жовтий, 2010. 216 с.
7. Грінченко Б. Словарь української мови : у 4 т. Київ : Наукова думка, 1996. Т. 1. URL : http://r2u.org.ua/
8. Даниленко Л. Німецький етнокультурний фон слов’янської фразеології: етимологічний коментар. Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. 2024. 2 (36). С. 41–46. DOI : https://doi.org/10.17721/1728-2659.2024.36.07.
9. Етимологічний словник української мови / голов. ред. О. С. Мельничук. Київ : Наук. думка, 1982. Т. 1. 631 c.
10. Жайворонок В. Антологія знаків української етнокультури. Київ : Наук. думка, 2018. 758 с.
11. Коваленко Н. Д. Фразеологізми в діалектних текстах про весільні обряди. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. Серія «Педагогічні науки». Луцьк, 2014. № 6 (283). С. 89–92.
12. Краснобаєва-Чорна Ж. Національно-культурна специфіка українських фразем весільної семантики. Лінгвістичні студії : міжнар. зб. наук. пр. Вінниця, 2008. Вип. 17. С. 146–151.
13. Номис М. Українські приказки, прислів’я і таке інше / упоряд., приміт. та вступна ст. М. М. Пазяка. Київ : Либідь, 1993. 768 с.
14. Словник української мови. Київ : Наукова думка, 1971. Т. 2.
15. Словник української мови. Київ : Наукова думка, 1972. Т. 3.
16. Словник української мови. Київ : Наукова думка, 1976. Т. 7.
17. Таглін С. Про народні паремії, національну свідомість та «малоросійство» як етнопсихологічний феномен. Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Нова серія. Харків : Око, 1994. Т. 3. С. 21–27.
18. Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологічний словник української мови. Київ : Освіта, 1998. 204 с.
19. Фразеологічний словник української мови / уклад.: В. М. Білоноженко, В. О. Винник, І. С. Гнатюк та ін. Київ : Наукова думка, 1993. 980 c.
20. Янкоўскі Ф. Беларускія прыказкі, прымаўкі, фразеалагізмы. Мінск : Навука і тэхніка, 1992. 491 с.
21. Bittnerová D., Schindler F. Česká přísloví. Soudobý stav konce 20. století. Praha : Karolinum, 1997. 315 s.
22. Čelakovský F. L. Mudrosloví národu slovanského ve příslovích / Do tisku připr., rejstříkem, pozn. a dosl. opatř. Karel Dvořák. 3. vyd. Praha : Vyšehrad, 1949. 922 s.
23. Danylenko L. Kultturní paměť slova: příručka české lingvokulturologie. Kyjiv : Vydavatelský dům Dmytra Burago, 2017. 224 s.
24. Erben K. J. Prostonrodn esk psn a kadla. V Praze. 1862–1864. Seit 1–6. 541 s.
25. Nrodn pohdky, psn, hry a obyeje. V Praze, 1873. Sv.1. 44 s. Sv. 2. 63 s.
26. Národopis lidu československho. V Praze, 1922. Dil I. Sv. II. S. 665–887.
27. Skorupka S. Słownik frazeologiczny języka polskiego. Warszawa : Wiedza Powszechna. 1968. Т. 2. 905 s.
28. Slovník české frazeologie a idiomatiky. Výrazy slovesné / Fr. Čermák, J. Hronek … [aj.]. 1. vyd. Praha : Academia, 1994. Část 2. 634 s.
29. Spilka J. Rukopisn sbrka staroeskch pranostik. esk lid. 1964. R. 51. № 5–6. S. 296–316.
30. Zaorlek J. Lidov ren. Praha : čsAV, 2000. 741 s.

Конфлікт інтересів
Авторка не має потенційного конфлікту інтересів, який би міг вплинути на рішення про опублікування цієї статті.
Використання штучного інтелекту
Не використовувався.