ДЕРКАЧ ОЛЕНА 2025 №7

ДЕРКАЧ ОЛЕНА

кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри слов’янської філології Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна)

ODCID ID: https://orcid.org/0009-0000-7558-1610

ЛЕКСИЧНІ ТА СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ РОМАНУ ЮРІЦИ ПАВИЧИЧА «ЧЕРВОНА ВОДА»

Анотація /Abstract

Стаття присвячена дослідженню лексичних і стилістичних особливостей українського перекладу роману сучасного хорватського письменника Юріци Павичича «Червона вода». Метою роботи є виявлення способів відтворення національно-культурної специфіки та індивідуального стилю автора в українському перекладі, а також визначення основних перекладацьких стратегій, що забезпечують адекватність і художню цілісність тексту.

Актуальність дослідження зумовлена браком системних праць, присвячених хорватсько-українському перекладознавчому напряму. На відміну від численних студій, орієнтованих на англомовний чи німецькомовний матеріал, переклад сучасної хорватської прози українською ще не отримав належного наукового осмислення. Окрім того, існує необхідністю глибшого вивчення сучасних хорватсько-українських міжлітературних контактів, зокрема в галузі художнього перекладу. На тлі активізації культурного діалогу між Україною та країнами Центральної й Південно-Східної Європи саме переклад виступає посередником у формуванні спільного європейського культурного простору. Роман Павичича «Червона вода» – один із найпомітніших зразків сучасної хорватської прози, що поєднує соціально-психологічну, детективну й морально-філософську проблематику. Його український переклад відкриває можливість для аналізу не лише мовних і стилістичних прийомів, а й способів трансплантації культурних кодів у новий національний контекст.

У статті проаналізовано ключові аспекти лексичної та стилістичної організації перекладу: передачу культурно маркованої лексики (топонімів, гастрономічних реалій, назв брендів), збереження іншомовних вставок, відтворення антропонімів і національних форм мовлення. Простежено принципи перекладацької стратегії, яка тяжіє до поєднання поміркованої форенізації з елементами адаптації. Збереження хорватських власних назв, етнореалій і лексем з локальним культурним маркуванням забезпечує автентичність тексту, тоді як часткова граматична і стилістична адаптація полегшує рецепцію українським читачем.

Стилістичний аналіз виявив, що український переклад зберігає ритмічність, емоційну стриманість і поліфонічність оригіналу. Короткі фрази, повтори, еліпсис і «затемнення смислу» відтворюють кінематографічну манеру Павичича. Збереження соціолектів і діалектних елементів у межах можливого сприяє автентичності мовного тла. Таким чином, переклад «Червоної води» можна розглядати як зразок збалансованої перекладацької стратегії, яка поєднує лексичну точність і стилістичну адекватність, зберігаючи водночас національний колорит і художній ефект оригіналу. Результати аналізу свідчать, що переклад «Червоної води» демонструє високий рівень професійної майстерності та адекватності. Він може розглядатися як успішний приклад міжслов’янського художнього перекладу, у якому досягається баланс між точністю, стилістичною відповідністю й культурною автентичністю. Праця підкреслює важливість сучасного хорватсько-українського перекладу як складової процесу європейської культурної інтеграції та взаємозбагачення слов’янських літератур.

Ключові слова: Юріца Павичич, художній переклад, лексичні особливості, стилістичні особливості, форенізація, хорватсько-український переклад, культурна специфіка.

Джерела та література

1. Коломієць Л. Антропоцентричні ідеї в сучасному західному перекладознавстві. Коломієць Л., Крисаченко В., Митропольський О., Табачковський В. та ін. Антропоцентризм і віталізм: сучасний синтез. Луцьк, 2000. С. 134–147.
2. Коломієць Л. Концептуально-методологічні засади сучасного українського поетичного перекладу (на матеріалі перекладів з англійської, ірландської та американської поезії). Київ, 2004. 522 с.
3. Коломієць Л. Мовно-стильові виміри творчого методу перекладача: на матеріалі українських перекладів Шекспірових сонетів. Мовні і концептуальні картини світу : зб. наук. праць. Київ : Логос, 2000. С. 192–202.
4. Коптілов В. В. Першотвір і переклад: роздуми і спостереження. Київ : Дніпро, 1972. 215 с.
5. Павичич Ю. Червона вода. Роман/ пер. з хорватськ. Н. Хороз. Львів : Видавництво Анетти Антоненко, 2023. 228 с.
6. Сибиновић М. Нови живот оригинала. Увод у превођење. Београд : АлтераПросвета, 2009.
7. Чередниченко О. І. Переклад і перекладознавство в незалежній Україні. Підсумки та перспективи. Стиль і переклад. Київ : Київський університет, 2022. Вип. 1 (8). С. 18–81.
8. Чередниченко О. І. Переклад – Культура – Ідентичність. Київ, 2017. 224 с.
9. Чередниченко О. І. Про мову і переклад. Київ : Либідь, 2007. 248 с.
10. Ярмак В. Переклад сербської художньої та наукової літератури в Україні як віддзеркалення сучасних міжслов’янських мовно-культурних контактів. Мовознавство. 2024. № 6. С. 43–58. DOI : https://doi.org/10.33190/0027-2833-339-2024-6-002.
11. Ярмак В. Художній переклад як чинник культурної інтеграції Сербії та України до Євросоюзу (у контексті творчого застосування теоретичних настанов М. Зерова). Зборник Матице српске за славистику/ гл. и одг. ур. К. Ичин. 2023. Cв. 103. C. 149–168.
12. Antunović G., Pavlović N. Dinamika otklona od izvornika tijekom izrade prijevoda. Aktualna istraživanja u primijenjenoj lingvistici/ Pon, L., Karabalić, V. I Cimer, S. (ur.). Osijek : HDPL. S. 199–214.
13. BakerM. In Other Words: A Coursebook on Translation. 2rd ed. London : Routledge, 2011. 352 p. DOI : https://doi.org/10.4324/9780203832929.
14. BakerM. Translation and Conflict: A Narrative Account. London : Talor & Francis, 2018. 204 p. DOI : https://doi.org/10.4324/9780429438240.
15. ČuturaV. Fenomenologija zločina u hrvatskome kriminalističkom romanu. Doktorski rad. Zagreb, 2018. 223 s.
16. LefevereA. Translation, Rewriting, and the Manipulation of Literary Fame. London : Routledge, 1992. 226 p.
17. PavičićJ. Crvena voda. Zagreb : ProfilKnjiga, 2017. 328 s.
18. PavlovićN. Uvod u teorije prevođenja. Zagreb, 2015. 353 s. DOI : https://doi.org/10.4000/res.2788.
19. PokornN. K. (Post)communist censorship in translation: religion as a taboo. Tradition Versus Modernity: From the Classic Period of the Prague School to Translation Studies at the beginning of the 21^st century / Králová, J. I Jettmarová, Z. (ur.). Praha : Univerzita Karlova v Praze, 2008. S. 175–185.
20. TouryG. Descriptive Translation Studies – and Beyond. Amsterdam : John Benjamins, 2012. 328 p. DOI : https://doi.org/10.1075/btl.100.
21. VenutiL. The Translator’s Invisibility: A History of Translation. London : Talor & Francis, 2017. 320 p. DOI : https://doi.org/10.4324/9781315098746.
22. VenutiL. The Translation Studies Reader. London : Routledge, 2000.
23. VenutiL. Translation Changes Everything: Teory and Practice. London : Routledge, 2013. DOI : https://doi.org/10.4324/9780203074428.

Конфлікт інтересів

Авторка не має потенційного конфлікту інтересів, який би міг вплинути на рішення про опублікування цієї статті.

Використання штучного інтелекту

Не використовувався.