Карацуба Мирослава
Повернутись до журналу| Автори публікації: | Карацуба Мирослава |
| Стор.: | 23–38. |
| УДК: | 398:82-1:81’276.12](811.161.2+811.163.3) |
| DOI: | https://doi.org/10.15407/slavicworld2022.21.023 |
| Бібліографічний опис: | Карацуба, М. (2022) Типологічні зіставлення народної поезії українців і південних слов’ян на образно-лексичному рівні. Слов’янський світ, 21, 23–38. |
| Надійшло | 25.01.2022 |
| Рекомендовано до друку: | 13.12.2022 |
Карацуба Мирослава
кандидатка філологічних наук, доцентка, старша наукова співробіт-ниця відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4836-9264
Анотація
У фокусі уваги запропонованої розвідки перебувають важливі питання, пов’язані з виявленням характерних спільних рис народної поезії південних слов’ян, зокрема сербської, хорватської та боснійської, та української народної поезії, а також художніх творів із фольклорною складовою («Віла-посестра» Лесі Українки). Мова йде про характерні ознаки народнопоетичних творів на рівні образності, поетики та показових лексичних зразків.
Спільними для народної поезії південних слов’ян і українців, особливо, коли йдеться про твори любовного чи соціально-побутового характеру, є вживання не лише постійних епітетів, а й показових метафор, порівнянь і характерних образних висловів.
Поетапно розглядаються окремо поетичні тропи, їхнє змістове й формальне навантаження, функції при використанні в народній поезії українців і південних слов’ян.
Значна увага приділяється лексичним характеристикам при створенні образу дівчини-красуні в українській народній поезії та в народнопоетичних південнослов’янських зразках, а також додатковим атрибутам одягу та вбрання юнака і дівчини у фольклорі згаданих народів.
Поза увагою не залишаються й образні характеристики тварин, рослин та природних явищ (квітів, трав, дерев), їхнє функціональне призначення й місце в палітрі народнопоетичних творів, характерні лексичні особливості їхнього відтворення в тексті епічних, ліричних пісень та народних балад.
Порівнюються думи й пісні та балади про втечу з полону, де також наявна виразна подібність у лексиці при характеристиці героїв та їхніх вчинків.
Шляхом зіставлень народної поезії південних слов’ян і народної української пісні на образно-лексичному рівні виявлено неабиякий фактичний матеріал, що промовисто свідчить про подібність текстів. Ідеться про певні виразні спільні закономірності загального плану, які простежуються і на рівні сюжетної образності в тематико-жанровому розрізі, і в плані метафорики (постійні епітети).
Ключові слова: типологічні зіставлення, народнопоетичні зразки, епічна пісня, лірична пісня, народна балада, лексичні особливості, метафори, порівняння, сюжетна образність.
Джерела та література
- Dizdarević-Krnjević H. Usmene balade Bosne i Hercegovine. Sarajevo, 1973. 194 s.
- Караџић В. Српске народне пјесме. Књига прва. Београд, 1932. 444 c.
- Леся Українка. Зібрання творів : у 12 т. Київ, 1975. Т. 2. С. 84–91.
- Милошевић-Ђорђевић Н. Српске народне епске песме и баладе. Београд, 2001. 432 c.
- Ревуцький Д. Українські думи та пісні історичні. Київ, 1919. 273 с.
- Рильський М. Т. Українські думи та історичні пісні. Філологічний збірник. Київ, 1958. 321 c.
- Сербська народна поезія. Київ, 1955. 274 c.
- Старицький М. Сербські народні думи і пісні. Київ, 1876. 250 c.