ДЗЮБА-ПОГРЕБНЯК ОЛЕНА 2025 №6

Повернутись до журналу
Завантажити публікацію
Автори публікації: ДЗЮБА-ПОГРЕБНЯК ОЛЕНА
Стор.: 130–170
УДК: 94(477)+82.161.2](051)(497.5)”19″
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0002-7350-2119
DOI: https://doi.org/10.15407/10.15407/slavicworld2025.24.130
Бібліографічний опис: Дзюба-Погребняк, О. (2025) Україна на сторінках часопису «Нова Европа». Слов’янський світ, 24, 130–170.
Надійшло 07.10.2025
Рекомендовано до друку: 04.12.2025
Опубліковано 19.12.2025

ДЗЮБА-ПОГРЕБНЯК ОЛЕНА

кандидатка філологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри слов’янської філології Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна).

https://orcid.org/0009-0002-7350-2119

 

УКРАЇНА НА СТОРІНКАХ ЧАСОПИСУ «НОВА ЕВРОПА»

 

Анотація / Abstract

У статті проаналізовано матеріали про Україну, які з’являлися на сторінках часопису «Нова Европа» у 20–30-х роках ХХ ст., а також окремого «українського» номера видання 1939 року. «Нова Европа» – незалежний «часопис з культурних, політичних і суспільних питань» – виходив у столиці Хорватії (тоді вона входила до Королівства Сербів, Хорватів, Словенців, з 1929 року – Королівства Югославія) упродовж 1920–1941 років. Видавав його Мілан Чурчин (1880–1960) – відомий сербський поет-модерніст, журналіст, критик і перекладач, котрий більшу частину свого творчого життя прожив у Загребі. Він один з небагатьох публікував (як редактор журналу) матеріали про сталінські чистки й репресії, через що мав проблеми з югославськими комуністами. «Нова Европа» – також один з небагатьох часописів південних слов’ян, який інформував своїх читачів і про ситуацію в Україні. Унікальним у цьому плані є тематичний номер «Нової Европи» про Україну, у якому відображено широкий спектр думок різних авторів. Мета й завдання статті – описати та проаналізувати матеріали хорватського часопису, присвячені українській тематиці. Редакція журналу, намагаючись дотримуватися принципу об’єктивності та незаангажованості, надавала слово авторам, чиї політичні погляди, а також ставлення до української культури як явища самобутнього й відмінного від російської, були кардинально протилежними. Актуальність роботи зумовлена тим, що українознавчі статті хорватського часопису становлять великий інтерес для тих, хто цікавиться історією українсько-хорватських культурних взаємин, тим паче, що ці матеріали раніше не залучалися до наукового обігу в українській славістиці. Публікації «Нової Европи» мають значення й сьогодні, даючи змогу побачити, яким важливим було взаємоознайомлення слов’ян між собою і як важко було його досягнути.

Ключові слова: «Нова Европа», Хорватія, Україна, українське питання, українська література.

 

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

 

  1. 1. Дорошенко Д. Михајло Драгоманов. Нова Европа. Загреб, 1939. Књ.ХXXІІ. №4,  С. 149.
  2. Јелачић А., др. Бољшевичка револуција на Украјини. (Одломци личних успомена из године 1917–1919). Nova Evropa. Zagreb, 1925. Кnj.ХІІ. № 5. С. 131–140.
  3. Јелачић А., др. Бољшевици пред Кијевом, септембра до децембра 1919. (Одломци из личних успомена). Nova Evropa. Zagreb, 1925. Кnj. ХІІ. № 14. С. 427–433.
  4. Јелачић А., др. Поткарпатска Русија. Нова Европа. Загреб, 1939. Књ.ХXXІІ. № 4, 5. С. 173–177.
  5. Каљужниј Н. Савремена Украјина. Нова Европа. Загреб, 1924. Књ. ІХ. №13. С. 403–409.
  6. Мазепа И. И Розов В., др. Украјина и бољшевици. Нова Европа. 1939. Књ. ХXXІІ. №4, 5. С. 162–169.
  7. МитропанП. Дневник Т. Г. Шевченка. Нова Европа. Загреб, 1939. Књ. ХXXІІ. № 4, 5. С. 193–196.
  8. Родзјанко М. В. Мисли и погледи пред будућности Русије. Нова Европа. Загреб, 1921. Књ. ІІІ. № 5. С.129–136.
  9. Розов В., др. Василије и Александар Шуљгин – браћа противници. Нова Европа. Загреб, 1939. Књ.ХXXІІ. № 4, 5. С. 127 –129.
  10. Розов В., др. Мала Русија и Малоруси. Нова Европа. Загреб, 1939. Књ.ХXXІІ. № 4, 5. С. 103–108.
  11. Русини у Југославији. Нова Европа, 1939. Књ.ХХXII. Бр. 4, 5. С. 184.
  12. Трощинський В. П., Шевченко А. А. Українці в світі. Київ : Альтернативи, 1999.
  13. Ћ.Руска сабласт. Нова Европа. Загреб, 1921. Књ. ІІІ. № 8. С. 225–229.
  14. Ћ. Еј, Словени. Нова Европа. Загреб, 1939. Књ.ХХХІІ. № 4, 5. С. 101–103.
  15. Хардовиј М. Из историје препорода украјинског народа. Нова Европа. Загреб, 1921. Књ. ІІІ. №5. С. 137–142.
  16. Шуљгин А. О политичком препороду украјинског народа. Нова Европа, 1939. Књ. ХXXІІ. №4, 5. С. 132–139.
  17. Antonijević E. Ukrajinsko pitanje s ruskog gledišta. Нова Европа. Загреб, 1921. Књ. ІІІ. № 5. С.145–150.
  18. Dorošenko D. Ukrajinski nacionalni pokret. Нова Европа. Загреб, 1939. Књ. ХXXІІ. №4, 5. С. 140–145.
  19. М. К. Knjiga T. Ševčenka (velikome Slovenu u spomen, prigodom 60-godišnjice smrti 1861–1921, izdalo Rusko narodno-prosvjetno društvo u Kersturu, godine 1922. Zagreb). Nova Evropa. Загреб, 1922. Кnj. V. № 2. S. 61–62.
  20. Lukijanović St. Ukrajinski problem. Нова Европа. Загреб, 1921. Књ. ІІІ. №5. С. 142–145.
  21. Rozov V., dr. Malorusi i Ukrajinci (istorija pitanja). Нова Европа. Загреб, 1939. Књ. ХХХІІ. № 4, 5. С. 109–126.
  22. Rozov V., dr. Maloruska (ukrajinska) književnost. Нова Европа. Загреб, 1939. Књ. ХXXІІ. №4, 5. С. 185–193.
  23. TyškevyčM., Grof. Украјина према Русији и Пољској, и Словенство. Нова Европа. Загреб, 1921. Књ. ІІ. № 11. С. 410–415.
  24. Ukrajinski problem. Zagreb, 9. Oktobra 1921. Нова Европа. Загреб, 1921. Књ. ІІІ, №5. С. 232–235.
  25. ŠahanjovV., doc. Karpatoruska crkvena umetnost. Нова Европа. Загреб, 1939. Књ. ХXXІІ. № 4, 5. С. 178–183.

 

Конфлікт інтересів

Авторка не має потенційного конфлікту інтересів, який би міг вплинути на рішення про опублікування цієї статті.

 

Використання штучного інтелекту

Не використовувався.