КОВАЛЬ-ФУЧИЛО ІРИНА 2025 №3

КОВАЛЬ-ФУЧИЛО ІРИНА

кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).

ORCID ID : https://orcid.org/0000-0003-4048-9114

ОСНОВНІ КОНЦЕПТИ ПЕРЕСЕЛЕНСЬКОГО НАРАТИВУ: ДІМ

Анотація / Abstract

Метою статті є аналіз концепту дім в переселенському наративі. Переселенський наратив – це сукупність зафіксованих спогадів, а також світоглядних уявлень про переселення із зони затоплення. Джерельною базою дослідження є власні записи інтерв’ю з переселенцями, їхніми сусідами, нащадками, здійснені у 2012–2021 роках, а також опубліковані спогади в книгах, присвячених затопленим селам. Актуальність студії полягає в постійному інтересі дослідників до ключових концептів автобіографічних наративів, як-от земля, дім, дорога, які щоразу по-новому актуалізуються в оповідях про певну історичну подію. Новизна роботи полягає в аналізі концепту дім в переселенському наративі. У статті застосовано метод семантичного аналізу тексту, для дослідження номінації – метод лінгвістичної семантики слова. Для запису джерельного матеріалу використано методику інтерв’ювання. Тут важливий підхід до мови тексту як до когнітивної системи, через яку можна розкрити ціннісні орієнтири народного світогляду, збагнути їхню семантику. У переселенському наративі найважливішими є концепти дім, земля, церква, кладовище. За кожним із цих предметних понять стоїть не лише конкретна реалія, а й глибинна семантика, яка набуває символічного рівня. У семантичному полі концепту дім передана ідея примусовості переселення, концепт земля передає ідею найважчої втрати, концепт кладовище – ідею неможливості цілковитого переселення, а концепт церква – ідею єдності громади.

Визначальним фактором творення переселенського наративу є фактор примусовості переселення. Ця примусовість зумовлює появу ідеї втрати, яка набуває втілення в сюжетах про примусове руйнування хати, труднощі будівництва нової оселі в складних демографічних, фінансових і побутових умовах повоєнної України, а також актуалізує мотив взаємодопомоги та згуртованості громади в сюжетах про толоку під час масового будівництва.

Концепт дім у переселенському наративі формується навколо двох основних архітектурних об’єктів – хата в рідному селі, яку треба зруйнувати, і хата, яку треба збудувати на виділеному місці. Значно більше уваги приділено першій хаті, яку доводилося власноруч зруйнувати. Людей бентежила перспектива знищити те, що так важко будувалося в повоєнний час. Необхідність руйнування суперечила також світоглядним уявленням, згідно з якими, хата – це не просто місце проживання, це сакральний центр, де відбувалися всі родинні обряди переходу й календарні свята.

Нова хата, яку ще треба було звести, у спогадах пов’язана з пошуком дефіцитних будівельних матеріалів, важкою працею, необхідністю жити в непристосованих будівлях, наприклад у коморі чи в одній кімнаті, поки тривала добудова інших приміщень. Єдиним способом впоратися з таким викликом стала толока, тобто спільна робота, взаємодопомога, про яку часто й охоче згадують оповідачі як про єдиний спосіб врятуватися в складних умовах. Численні дієслова на позначення будівельної активності, номінація видів праці, перелік будівельних матеріалів, описи етапів роботи надають мотивові про толоку динаміку, транслюють слухачеві завзяття й радість спільної праці. Дієслова вжито в активному стані, що робить акцент на активній позиції громади, коли вони самі ухвалювали рішення і втілювали його на практиці. Вживання дієслів у теперішньому часі акцентує персональну залученість оповідача до описаної події, а також особисте враження від пережитого.

Ключові слова: автобіографічні спогади, фольклорний концепт, концепт дім, переселенський наратив.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1. Бідношия Ю. Переселяли і мертвих, і живих (до 40-річчя створення Київського водосховища). Еженедельник‑2000. 2004. № 37 (235). 10 вересня. С. 9, 12.
2. В’юнище та Козинці. Історія сіл Переяславського краю. Статті, спогади, документи / упоряд. М. Ю. Чирков. Кам’янець-Подільський : Рута, 2021. 624 с. (Серія: Затоплені села Переяславщини. Кн. 5).
3. Говірка села Машеве Чорнобильського району. Ч. 1 : Тексти / уклад. Ю. І. Бідношия, Л. В. Дика. Київ : Довіра, 2003. 455 с. : іл.
4. Голосіння / упоряд. І. Коваль-Фучило ; НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2012. 792 с.
5. Коваль-Фучило І. Концепт дому в оповідях про примусове переселення. Łemkowie, Bojkowie, Rusini: historia, współczesność, kultura materialna i duchowa. Słupsk, 2016. T. 6. С. 147–158.
6. Коваль-Фучило І. Українські голосіння: антропологія традиції, поетика тексту. Київ : Простір-М, 2014. 360 с.
7. Кузьменко О. Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження (період Першої та Другої світових воєн). Львів, 2018. 728 с.
8. Пропам’ятна Книга. 1947 / зібрав та до друку зладив Богдан Гук. Варшава, 1997. 648 с.
9. Halicka B. Polski Dziki Zachód. Przymusowe migracje і kulturowe oswajanie Nadodrza 1945–1948 / Tłum. Aleksandra Łuczak. Kraków : TAWPN Universitas, 2015. 434 s.
10. Kaivola-Bregenhøj An. Narrative and narrating. Variation in Juho Oksanen’s Storytellig. Helsinki, 1996. 221 p.

Конфлікт інтересів

Авторка не має потенційного конфлікту інтересів, який би міг вплинути на рішення про опублікування цієї статті.

Використання штучного інтелекту

Не використовувався.