Етичні зобов’язання редакційної колегії журналу
Редакційна колегія несе відповідальність за видання.
Всі надані для публікації матеріали проходять ретельний відбір і рецензування. Редколегія залишає за собою право відхилити статтю або повернути її на доопрацювання. Автор зобов’язаний допрацювати статтю відповідно до зауважень рецензентів або редколегії.
Редакційна колегія без упередження розглядає всі рукописи, які представлені до публікації, оцінюючи кожну статтю належним чином, та забезпечує чесний процес рецензування.
Редколегія може відхилити рукопис без рецензування, якщо вважає, що робота не відповідає профілю журналу.
Редакційна колегія журналу виступає проти фальсифікації, плагіату, направлення автором однієї роботи у декілька журналів, багатократне копіювання вмісту статті в різних роботах, введення громадськості в оману щодо реального вкладу авторів в публікацію.
Редколегія має право вилучити навіть опубліковану статтю, за умов з’ясування порушення чиїхось прав або ж загальноприйнятих норм наукової етики.
Рішення редколегії щодо прийняття або відхилення статті для публікації повинні базуватися на важливості статті, оригінальність і чіткість, а також обґрунтованість дослідження та його відповідність до компетенції журналу.
Після позитивного рішення головного редактора стаття публікується в журналі та розміщується на відповідних електронних ресурсах.
Етичні зобов’язання рецензентів
Процедура рецензування є анонімною як для рецензента, так і для авторів і здійснюється двома незалежними рецензентами (подвійне «сліпе» рецензування). Рецензенти не знають про автора, автор – про рецензентів.
Редколегія залишає за собою право додатково призначити незалежного рецензента. Кожен науковець зобов’язаний виконувати певну роботу процесу рецензування.
Рецензенти повинні дотримуватися вимог до етики в наукових публікаціях Комітету з етики в публікаціях (Committee on Publication Ethics) і бути об’єктивними та неупередженими.
Рецензент завжди має об’єктивно оцінити якість рукопису, його теоретичну частину, інтерпретацію й виклад матеріалу, а також врахувати, якою мірою зміст статті відповідає усталеним науковим і мовно-стилістичним стандартам.
Рецензент має поводитися з рукописом, що підлягає рецензуванню, як з конфіденційним документом: не показувати рукопис іншим особам, не обговорювати його з іншими колегами за винятком особливих випадків, коли рецензент потребує чиєїсь спеціальної консультації.
Рецензент повинен звернути увагу редактора на будь-яку істотну схожість між даним рукописом і будь-якою іншою відомою йому опублікованою статтею або рукописом.
Рецензенти мають чітко пояснити й аргументувати свої міркування щодо статті, щоб члени редколегії й автори зрозуміли, на чому базуються їхні зауваження. Будь-яке твердження про те, що певні спостереження, висновки, аргументи тощо були вже раніше опубліковані, має супроводжуватися посиланням на відповідне джерело.
Рецензент повинен своєчасно надати відгук на рукопис.
Процедура розгляду скарг щодо порушень академічної доброчесності та публікаційної етики
1. Загальні положення
1.1. Ця Процедура визначає порядок подання, розгляду та вирішення
скарг щодо можливих порушень академічної доброчесності та публікаційної
етики у фаховому щорічному науковому збірнику «Слов’янський світ» (далі –
збірник).
1.2. Процедура ґрунтується на принципах законності, об’єктивності,
неупередженості, конфіденційності та прозорості, а також відповідає
рекомендаціям Комітету з етики публікацій (COPE).
1.3. Дія цієї Процедури поширюється на всіх учасників редакційного
процесу: авторів, рецензентів, членів редакційної колегії та працівників
редакції.
1.4. Редакція у своїй діяльності керується також положеннями,
затвердженими в установі-співзасновнику та співвидавцеві збірника – Інституті
мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН
України (далі – Інститут), зокрема документами, що регламентують
забезпечення академічної доброчесності та недопущення її порушень.
2. Підстави для подання скарги
2.1. Скарги можуть подаватися у разі виявлення ознак порушень
академічної доброчесності та/або публікаційної етики, зокрема:
– плагіату;
– самоплагіату або дублювання публікацій;
– фабрикації чи фальсифікації результатів дослідження;
– некоректного визначення авторства;
– недекларованого конфлікту інтересів;
– порушення процедури рецензування;
– неетичної поведінки учасників редакційного процесу.
2.2. Перелік порушень не є вичерпним.
3. Подання скарги
3.1. Скарга подається до редакції збірника у письмовій формі
(електронною поштою на адресу Інституту: etnolog@etnolog.org.ua).
3.2. Скарга повинна містити:
– прізвище, ім’я заявника та контактні дані;
– чіткий опис суті порушення;
– посилання на відповідну публікацію або рукопис;
– докази або обґрунтування (за наявності).
3.3. Анонімні скарги, як правило, не розглядаються, за винятком випадків,
коли вони містять переконливі докази серйозних порушень.
4. Попередній розгляд скарги
4.1. Попередній розгляд скарги здійснює головний редактор або
уповноважений член редакційної колегії.
4.2. На цьому етапі (до 10 робочих днів):
– перевіряється відповідність скарги встановленим вимогам;
– оцінюється наявність підстав для її подальшого розгляду.
4.3. За результатами попереднього розгляду:
– скарга приймається до розгляду;
– або відхиляється як необґрунтована.
4.4. Заявник інформується про прийняте рішення.
5. Основний розгляд скарги
5.1. У разі прийняття скарги до розгляду формується робоча група або
комісія з числа членів редакційної колегії.
5.2. За необхідності можуть залучатися незалежні експерти.
5.3. Розгляд скарги включає:
– аналіз поданих матеріалів;
– перевірку фактів;
– отримання письмових пояснень від сторін.
5.4. Особа, щодо якої подано скаргу, має право:
– бути поінформованою про суть звинувачення;
– надати пояснення та докази;
– брати участь у розгляді справи.
5.5. Строк розгляду скарги становить до 30 календарних днів (у складних
випадках може бути подовжений до 60 днів).
6. Взаємодія з інституційними органами
6.1. У разі розгляду скарг щодо авторів, афілійованих Інституту
мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН
України, редакція Журналу може ініціювати звернення до Комісії з питань
академічної доброчесності цієї наукової установи.
6.2. Редакція враховує положення про недопущення порушень академічної
доброчесності, чинні в Інституті.
6.3. За необхідності редакція має право:
– передавати матеріали скарги на розгляд Комісії;
– запитувати експертні висновки;
– враховувати висновки Комісії при ухваленні рішення.
6.4. Взаємодія здійснюється з дотриманням принципів конфіденційності.
7. Ухвалення рішення
7.1. За результатами розгляду скарги редакційна колегія ухвалює одне
з таких рішень:
– відхилити скаргу як безпідставну;
– визнати порушення незначним та рекомендувати виправлення;
– визнати порушення суттєвим.
7.2. У разі підтвердження порушення можуть застосовуватися такі заходи:
– відмова у публікації рукопису;
– відкликання (ретракція) опублікованої статті;
– публікація повідомлення про порушення;
– інформування установи автора;
– тимчасове обмеження подання матеріалів до збірника.
7.3. Якщо порушення стосується працівників Інституту
мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН
України, рішення може ухвалюватися з урахуванням висновків Комісії з питань
академічної доброчесності цієї наукової установи.
8. Інформування сторін
8.1. Результати розгляду скарги повідомляються заявнику та особі
(особам), щодо яких подано скаргу.
8.2. Редакція забезпечує конфіденційність інформації на всіх етапах
розгляду.
9. Оскарження рішення
9.1. Сторони мають право подати апеляцію на рішення редакційної колегії
протягом 14 календарних днів.
9.2. Апеляція розглядається головним редактором або окремою комісією.
9.3. Рішення за результатами апеляції є остаточним.
10. Прикінцеві положення
10.1. Редакція збірника дотримується міжнародних стандартів
публікаційної етики та принципів академічної доброчесності.
10.2. Усі питання, не врегульовані цією Процедурою, вирішуються
відповідно до рекомендацій COPE та чинного законодавства України.
Процедура рецензування рукописів
Редакція робить усе необхідне для того, щоб рецензування було якісним, чесним, неупередженим та своєчасним. Процедуру рецензування (наукової експертизи) проходять усі статті, що надійшли в редакційну колегію, за винятком рецензій на наукові праці та повідомлень інформаційного характеру.
Редакцією визначено наступний порядок рецензування рукописів:
Автор подає до редакційної колегії статтю, яка відповідає вимогам політики журналу «Слов’янський світ» і правилам підготовки статей. Рукописи, які не відповідають вимогам, не реєструються й не допускаються до подальшого розгляду, про що редакційна колегія сповіщає авторів.
Кожен рукопис статті, поданої до редакційної колегії, проходить два «сліпих» рецензування (наукової експертизи) за профілем дослідження.
Рецензентів призначає головний редактор наукового журналу «Слов’янський світ», процес рецензування організовує редактор-координатор. В окремих випадках питання вибору рецензентів вирішується на засіданні редакційної колегії.
Рецензентами рукописів можуть бути як члени редакційної колегії наукового журналу «Слов’янський світ», так і сторонні висококваліфіковані спеціалісти, які володіють глибокими професійними знаннями та досвідом роботи в конкретних професійних напрямах.
Копії рукопису скеровується за профілем наукового дослідження на «сліпе» рецензування провідним фахівцям у сфері проблематики статті. Після отримання згоди вченого, який здійснює «сліпе» рецензування, на можливість рецензування матеріалів (виходячи з відповідності власної кваліфікації напряму дослідження автора та відсутності будь-якого конфлікту інтересів), проведення ним наукової експертизи статті відбувається, як правило, протягом 21 дня. Строки рецензування можуть у кожному окремому випадку змінюватись із урахуванням створення умов для максимально об’єктивної оцінки якості наданих матеріалів.
Взаємодія між автором і рецензентами відбувається шляхом листування електронною поштою з редактором-координатором журналу «Слов’янський світ».
Якщо рецензент указує на необхідність внесення в статтю певних коректив – стаття відправляється автору з пропозицією врахувати зауваження при підготовці оновленого варіанта статті або аргументовано їх спростувати. До переробленої статті автор додає повідомлення, яке містить відповіді на всі зауваження і пояснює всі зміни, зроблені в статті. Виправлений варіант повторно подається рецензенту для прийняття рішення й підготовки вмотивованого висновку про можливість публікації. Датою рекомендації статті для публікації вважається дата отримання редакцією позитивного висновку рецензента (або рішення редакційної колегії) стосовно доцільності й можливості опублікування статті.
Автор рукопису у випадку незгоди з думкою рецензента має право надати аргументовану відповідь редакції журналу. За таких обставин стаття розглядається на засіданні редакційної колегії. Редакційна колегія може направити статтю на додаткове або нове рецензування іншому спеціалістові. Редакційна колегія залишає за собою право відхилення статті у разі неспроможності або небажання автора врахувати рекомендації й зауваження рецензентів.
Після отримання позитивних рецензій рукопис відправляється на літературне й технічне редагування. Взаємодія автора та літературного (технічного) редактора може відбуватись у будь-якій формі – особисто, е-поштою, телефоном. Незначні виправлення стилістичного або формального характеру, що не впливають на зміст статті, вносяться літературним (технічним) редактором без узгодження з автором.
Кінцеве рішення щодо можливості й доцільності публікації приймається головним редактором відповідно до рекомендацій відповідального секретаря журналу. Після прийняття рішення про допуск статті до публікації відповідальний секретар журналу повідомляє про це автора.
Рекомендація щодо публікації чергового випуску журналу здійснюється вченою радою Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України та фіксується у відповідному протоколі.
Процедура відкликання (ретракції) опублікованих статей
1. Загальні положення
1.1. Ця Процедура визначає порядок відкликання (ретракції) наукових
статей, опублікованих у фаховому щорічному науковому збірнику
«Слов’янський світ» (далі – збірник).
1.2. Процедура є складовою системи забезпечення академічної доброчесності та
публікаційної етики збірника і застосовується у взаємозв’язку з Процедурою
розгляду скарг щодо порушень академічної доброчесності та публікаційної
етики.
1.3. Ретракція здійснюється з метою:
– виправлення наукового запису;
– інформування наукової спільноти про недостовірні результати;
– запобігання використанню некоректних даних.
1.4. Процедура відповідає рекомендаціям міжнародних стандартів
публікаційної етики (COPE).
2. Підстави для ретракції
2.1. Ретракція застосовується у разі підтвердження суттєвих порушень, зокрема:
– плагіату або самоплагіату;
– фабрикації чи фальсифікації результатів;
– дублювання публікації;
– суттєвих помилок, що спотворюють результати дослідження;
– некоректного авторства;
– порушення авторських прав;
– недекларованого конфлікту інтересів;
– інших порушень публікаційної етики.
2.2. Ретракція може ініціюватися:
– у результаті розгляду скарги (відповідно до чинної Процедури);
– за заявою автора(ів);
– за рішенням редакційної колегії;
– на підставі висновків установ або експертних органів.
3. Ініціювання та розгляд питання про ретракцію
3.1. Розгляд питання про ретракцію здійснюється в межах процедури розгляду
скарг або окремо, якщо ініціатором виступає редакція чи автор.
3.2. Етапи розгляду включають:
– попередню перевірку фактів;
– аналіз матеріалів та доказів;
– отримання пояснень від автора(ів);
– за необхідності – залучення експертів.
3.3. Строки розгляду відповідають строкам, визначеним у Процедурі розгляду
скарг (до 30–60 днів).
3.4. У разі потреби редакція взаємодіє з Комісією з питань академічної
доброчесності Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології
ім. М. Т. Рильського НАН України.
4. Прийняття рішення
4.1. За результатами розгляду редакційна колегія може ухвалити:
– не застосовувати ретракцію;
– опублікувати виправлення (corrigendum);
– опублікувати вираження занепокоєння (expression of concern);
– здійснити повну або часткову ретракцію статті.
4.2. Рішення приймається колегіально та оформлюється протоколом.
4.3. При ухваленні рішення враховуються:
– характер порушення;
– його вплив на результати дослідження;
– наявність наміру (якщо це можливо встановити);
– пояснення автора(ів).
5. Оформлення ретракції
5.1. У разі прийняття рішення про ретракцію:
– публікується офіційне повідомлення про ретракцію;
– електронна версія статті маркується як «Відкликано»;
– стаття не видаляється з архіву, але чітко ідентифікується як недійсна.
5.2. Повідомлення про ретракцію містить:
– назву статті;
– авторів;
– бібліографічні дані;
– дату ретракції;
– підстави відкликання (у коректній та юридично виваженій формі);
– орган, що ухвалив рішення.
5.3. За наявності індексації інформація передається до наукометричних баз.
6. Інформування сторін
6.1. Автор(и) повідомляються про рішення до його публікації.
6.2. Заявник (за наявності) отримує інформацію про результати розгляду.
6.3. Установа, з якою афілійований автор, може бути повідомлена у разі
суттєвих порушень.
7. Оскарження рішення
7.1. Автор(и) мають право подати апеляцію протягом 14 календарних днів.
7.2. Апеляція розглядається відповідно до процедури, визначеної для розгляду
скарг.
7.3. Рішення за результатами апеляції є остаточним.
8. Прикінцеві положення
8.1. Процедура є відкритим документом і публікується на сайті збірника.
8.2. Усі питання, не врегульовані цією Процедурою, вирішуються відповідно
до:
– рекомендацій COPE;
– внутрішніх документів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та
етнології ім. М. Т. Рильського НАН України;
– чинного законодавства України.
Положення про авторські права
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи з дозволом для інших осіб вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов’язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Згідно з міжнародним законодавством щодо авторського права на електронні інформаційні ресурси, електронна версія журналу не може бути відтворена повністю або частково у будь-якій формі (електронна копія або роздрук), поширена, використана з комерційною метою без попередньої письмової згоди редакції журналу.
Використовуючи опубліковані матеріали у контексті інших документів необхідно посилатися на першоджерело.
Політика використання штучного інтелекту
1. Загальні положення
1.1. Фаховий щорічний збірник наукових праць «Слов’янський світ» (далі –
збірник) у питаннях відповідального застосування інструментів штучного
інтелекту (ШІ) у дослідницько-видавничій діяльності дотримується
Рекомендацій щодо використання штучного інтелекту в науковій комунікації,
розроблених Європейською асоціацією наукових редакторів, Рекомендацій
щодо відповідального впровадження та використання технологій штучного
інтелекту в закладах вищої освіти, розроблених Міністерством освіти і науки
України, а також внутрішніх положень, що регламентують діяльність установи-
співзасновника та співвидавця збірника – Інституту мистецтвознавства,
фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України.
1.2. Фаховий щорічний збірник наукових праць «Слов’янський світ» визнає
можливість використання інструментів штучного інтелекту у процесі підготовки
авторами наукових матеріалів за умови обов’язкового дотримання принципів
академічної доброчесності.
2. Використання ШІ авторами
2.1. Інструменти штучного інтелекту не можуть вважатися авторами або
співавторами статей і не можуть замінювати науковий аналіз, інтерпретацію
результатів чи формулювання висновків.
2.2. Автори можуть використовувати інструменти штучного інтелекту лише як
допоміжні засоби, зокрема для:
– пошуку джерел та історіографії з теми (за умов перевірки реальності їхнього
існування та власне авторського їх аналізу);
– перекладу анотацій (за умов авторської перевірки його коректності);
– мовного та стилістичного редагування і технічного форматування тексту;
– оформлення списків джерел та літератури, а також англомовних References
відповідно до прийнятого у журналі стилю;
– базової обробки ілюстративних матеріалів (наприклад, ретушування,
поліпшення якості чи графічної подачі), виключно за умов, що таке
використання ШІ чітко вказується і не створює недостовірних, спотворених чи
неетичних зображень.
2.3. Автори несуть повну відповідальність за:
– точність та оригінальність поданого матеріалу;
– відсутність плагіату та порушень авторських прав;
– коректність усіх тверджень, даних і посилань, незалежно від використання
ШІ.
2.4. За вимогою редакції автори зобов’язані чесно зазначити, чи застосували
інструменти ШІ, задекларувавши про це у відповідній рубриці «Використання
штучного інтелекту», що вказується в кінці рукопису на етапі його надсилання до
редакції.
3. Використання ШІ рецензентами
3.1. Рецензування наукових рукописів передбачає академічну доброчесність та
персональну відповідальність експертів за їхні відгуки і коментарі.
3.2. У процесі рецензування інструменти ШІ не повинні застосовуватися
рецензентами через ризики порушення конфіденційності, створення
неекспертної оцінки чи неправдивої інформації.
3.3. Рецензентам забороняється завантажувати свої форми рецензування
в будь-які засоби ШІ, навіть із метою покращення мови та читабельності.
4. Використання ШІ редакцією
4.1. У разі підозр на недоброчесне використання авторами інструментів
штучного інтелекту, відсутності чіткого зазначення ступеня його застосування
редакція має право використовувати спеціалізоване програмне забезпечення
для виявлення слідів ШІ та запитувати у авторів історію генерування для
підтвердження оригінальності.
4.2. Використання редакцією автоматизованих програмних засобів для
виявлення недоброчесних маніпуляцій з текстом чи зображеннями обов’язково
контролюється відповідальною за це людиною.
4.3. За умов встановлення недоброчесного використання ШІ, редакція збірника
має право відмовити в публікації і повідомити про таке порушення афілійовану
установу автора або ж відкликати вже оприлюднену статтю із зазначенням
причини такої ретракції.
5. Заключні положення
5.1. Подання рукопису до збірника означає, що автори ознайомилися з цією
політикою, погоджуються з нею та несуть повну відповідальність за прозоре та
доброчесне використання засобів ШІ під час підготовки статей.
5.2. У зв’язку з динамічним розвитком інструментів штучного інтелекту політика
збірника щодо його використання може періодично переглядатися та
вдосконалюватися, враховуючи можливі оновлення відповідних етичних
стандартів та науково-публікаційних практик.
Угода про передачу авторських прав
Ми, автори рукопису статті ____________________________________ у випадку її прийняття до опублікування передаємо засновникам та редколегії наукового журналу «Слов’янський світ» права на:
Публікацію цієї статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії.
Розповсюдження електронної версії статті через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях, тощо).
При цьому зберігаємо за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
Розміщати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
персональних web-pecypcax усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги, тощо);
web-pecypcax установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
некомерційних web-pecypcax відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
В усіх випадках наявність бібліографічного посилання на статтю або гіперпосилання на її електронну копію на офіційному web-сайті журналу є обов’язковою.
Цією угодою ми також засвідчуємо, що поданий рукопис:
Не містить закликів до насильства, розпалювання расової чи етнічної ворожнечі, які викликають занепокоєння, є загрозливими, ганебними, наклепницькими, жорстокими, непристойними, вульгарними тощо.
Не порушує авторських прав та інтелектуальної власності інших осіб або організацій; містить всі передбачені чинним законодавством про авторське право посилання на цитованих авторів та / або видання, а також використовувані в статті результати і факти, отримані іншими авторами чи організаціями.
Не був опублікований раніше в інших видавництвах та не був поданий до публікації в інші видання.
Не включає матеріали, що не підлягають опублікуванню у відкритій пресі, згідно з діючими нормативними актами.
Не приймаються до друку статті, що представляють собою окремі етапи незавершених досліджень.
Підпис П.І.Б. автора
звання, посада
адреса місця роботи
“___”__________ 20__ р.