Іваннікова Людмила
Повернутись до журналу| Автори публікації: | Іваннікова Людмила |
| Стор.: | 62–91. |
| УДК: | 398.3(477.43)“19/20” |
| DOI: | https://doi.org/10.15407/slavicworld2022.21.062 |
| Бібліографічний опис: | Іваннікова, Л. (2022) Приписи та заборони в календарних наративах села Губча Хмельницької області. Слов’янський світ, 21, 62–91. |
| Надійшло | 20.07.2022 |
| Рекомендовано до друку: | 13.12.2022 |
Іваннікова Людмила
кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (Київ, Україна).
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0617-5082
Анотація
Стаття присвячена нормативним текстам, які координують, регулюють і регламентують поведінку людини як у повсякденному житті, так і в певні сакральні часові проміжки. Вони відображають світоглядні уявлення народу про причинно-наслідкові зв’язки в навколишньому світі та в житті людини. Це – вірування, повір’я, прикмети, забобони, календарні й снотлумачні наративи. Усі ці тексти містять рекомендації та заборони, що необхідно й чого не слід робити в різні часові періоди. Предметом дослідження стали календарні наративи с. Губча Хмельницької області, що містять оригінальні сюжети, у яких відображена система приписів, заборон і покарань за їх порушення. Матеріалом послужили прозові наративи й малі фольклорні форми, зафіксовані авторкою в кінці XX – на початку XXI ст., що представляють локальну традицію одного села. За змістом вони чітко діляться на дві категорії: 1) тексти, які регламентують традицію: заборона на певні види їжі й дозвілля в час посту та рекомендації щодо виконання певних видів робіт протягом календарного року; 2) тексти, у яких розповідається про покарання за порушення поведінкових норм. До найпоширеніших заборон, що їх пам’ятають носії традиції цього села, належать такі: вимітати сміття та підмащувати в хаті, особливо піч, на Різдвяні свята; підслуховувати розмову худоби в новорічну ніч; виконувати будь-які види робіт у дні свята, зокрема на Мавський великдень; зневажати будь-яке (навіть невелике) свято, у тому числі й неділю. На порушника системи приписів і заборон чекає неминуча кара – хвороба, а то й смерть. Ряд аномальних явищ природи (посуха, проливний дощ, неврожай, поява шкідливих комах) також пояснюється порушенням певних заборон під час рокових свят: загородили плота на Провідному тижні; першою на велике свято зайшла в хату жінка тощо. Нерідко всі ці настанови поєднуються з прийомами ініціальної та прогностичної магії. В окремих випадках календарний наратив контамінується зі снотлумачним. Здебільшого це сюжети про милостиню: покійник у сні повідомляє про одержання милостині, дякує або ж докоряє за неналежну милостиню чи просить милостині через сон. Деколи у снах родичі бачать загробне життя своїх рідних, які були щедрими або жадібними. Ці тексти закорінені в християнський світогляд і розповідаються переважно у дні Великого посту. Ще одна низка контамінацій календарного наративу зі снотлумачним прив’язана до свята Преображення Господнього. Це поширені в усьому слов’янському світі сюжети про те, що померлим дітям не дають яблук на тому світі, якщо їхні матері їли їх до Спаса. Усі наявні в текстах нормативи можна поділити на три групи: система приписів, система заборон і система покарань. Усі ці тексти мали педагогічну функцію, через них транслювалися стереотипи поведінки, закріплювалися певні звичаї, які ставали повсякденною нормою.
Ключові слова: календарний наратив, нормативи, нормативні тексти, приписи і заборони, локальна традиція.
ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА
- Грушевська К. М. Дума про пригоду на морі Поповича. Первісне громадянство. Київ, 1926. Кн. 1–2. С. 1–35.
- Гузій Р. Б. З народної танатології: карпатознавчі розсліди. Львів : Ін‑т народознавства НАН України, 2007. 352 с.
- Золотослов. Поетичний космос Давньої Русі / упоряд., передм. Михайла Москаленка. Київ : Дніпро, 1988. 294 с.
- Коваль-Фучило І. М. Регламентації оплакування у східнослов’янській голосильній традиції. Слов’янський світ. 2013. Вип. 11. С. 176–204.
- Милорадович В. П. Народний сонник. Слов’янський світ. 2015. Вип. 14. С. 225–234.
- Могила П. С. Собственноручные записки Петра Могилы. 1) Сказания Петра Могилы о чудесных и замечательных явлениях в Церкви Православной (Южно-Русской, Молдо-Влахийской и Греческой). Архив Юго-Западной России. 1887. Ч. 1. Т. 7. С. 49–132.
- Ставицька Я. В. Народна онейромантика українців у контексті календарної обрядовості. Слов’янський світ. 2016. Вип. 15. С. 240–251.
- Франко І. Я. Людові віруваня на Підгірю. Етнографічний збірник. Львів, 1898. Т. 5. С. 160–218.
- Чебанюк О. Ю. «Баба Марта», «самашедша Євдоха» і «Авдотья-Плющиха»: релікти весняного новоліття в південних і східних слов’ян. Слов’янський світ. 2012. Вип. 10. С. 134–146.
- Чебанюк О. Ю. Рік у традиційній картині світу українців: прагматика і фольклорна семантика. Слов’янський світ. 2020. Вип. 19.
С. 64–81. - Чебанюк О. Ю. Фольклорна семантика фаз місяця в часовому коді традиційної культури східних слов’ян. Слов’янський світ. 2016. Вип. 15. С. 76–99.
- Чебанюк О. Ю. Цикл богородичних свят українців у європейському контексті. Українознавчий альманах. Київ, 2013. Вип. 11. С. 226–229.
- Шалак О. І. Уявлення про рахманів і рахманський великдень: генеза, динаміка традиції. Слов’янський світ. 2020. Вип. 19. С. 82–97.
- Шевчук Т. М. «Куди ніч, туди й сон…»: традиційні формули нейтралізації «недобрих» снів. Слов’янський світ. 2017. Вип. 16. С. 120–133.